Друзі наші менші допомагають впоратися з мігренню

Що потрібно знати про мігрень

Мігрень - це не просто головний біль. Вона має значно більше різних проявів, тому часто буває доволі важко відрізнити її від інших типів головного болю.

Наприклад, від звичайного головного болю мігрень відрізняє наявність інших симптомів, таких як нудота або блювання, а також підвищена чутливість до світла та звуку. Дуже важливо мати чіткий діагноз, щоб отримати необхідну допомогу і взяти мігрень під контроль.

Загалом, головний біль поділяється на дві основні категорії - первинний і вторинний. Простіше кажучи, первинний головний біль означає, що головний біль сам по собі є проблемою. Тобто це самостійне, не викликане іншими причинами захворювання. Вторинний головний біль, з іншого боку, є наслідком основної причини, такої як пухлина, інфекція, інсульт або травма.

Розпізнавання типу головного болю є важливим для призначення лікування та подальшого догляду.

Далі ми розглянемо стани, які відносяться до первинного головного болю.

Мігрень з аурою

Близько чверті людей, які відчувають симптоми мігрені, також відчувають ауру. Аура при мігрені може проявлятися змінами зору, які варіюються від бачення блискучих вогнів, яскравих крапок або зигзагоподібних ліній, іноді з ділянками сліпоти до поколювання на одному боці тіла чи нездатності говорити та чітко сприймати мову.

Аура зазвичай виникає перед фазою головного болю нападу мігрені та може тривати від 5 до 60 хвилин. Аура є другою з чотирьох стадій мігрені, і будь-хто, хто відчуває її, підтвердить, що це безпомилкова ознака того, що наближається сильний напад головного болю.

Мігрень без аури

Близько 70-75% пацієнтів з мігренню не відчувають аури. Натомість їхні симптоми включають різкий або пульсуючий біль (як серцебиття) з одного або обох боків голови, а також чутливість до світла і звуку (світлобоязнь та фонофобія) та/або нудоту.

При відсутності або неправильному лікуванні напад мігрені може тривати від чотирьох годин до трьох днів. Діагноз ставиться шляхом вивчення особистої та сімейної історії хвороби пацієнта, вивчення симптомів та проведення загального та неврологічного огляду.

Типова аура без головного болю

Аура - це рецидивуючий напад, який характеризується тимчасовими зоровими, сенсорними та/або мовними симптомами, які тривають від 5 до 60 хвилин. Типова аура без головного болю, яку також називають «тихою» мігренню, - це аура мігрені, яка не супроводжується головним болем. Симптоми аури також зазвичай виникають перед появою симптомів мігрені (нудота, чутливість до світла та звуку).

Головний біль напруги

Головний біль напруги, як і мігрень є самостійним захворюванням, тобто варіантом первинного головного болю.

Такий тип головного болю спостерігається приблизно у трьох чвертей загального населення. Зазвичай він триває від 30 хвилин до семи днів і може варіюватися від випадкового легкого головного болю до щоденного головного болю, який призводить до втрати працездатності. Біль зазвичай відчувається з обох боків голови і часто описується як «обруч навколо голови». На відміну від звичайних симптомів мігрені, головний біль напруги не супроводжується нудотою або блюванням. Однак це може виникнути при підвищеній чутливості до світла або звуку. Деякі люди відчувають болючість голови та м'язів.

Біль, як правило, легкий або помірний і не посилюється при звичайних фізичних навантаженнях, тобто більшість людей з головним болем напруги продовжують свою звичайну повсякденну діяльність, незважаючи на головний біль.

Ретинальна мігрень

Пацієнти з ретинальною мігренню відчувають зорові симптоми, починаючи від змін, схожих на калейдоскоп, та ділянок затемненого зору, і до повної втрати зору. Симптоми зазвичай розвиваються протягом хвилин і тривають 5-60 хвилин. На відміну від зорових симптомів при мігрені з аурою, симптоми ретинальної мігрені на сітківці проявляються лише в одному оці. Оскільки вони рідкісні та можуть супроводжувати серйозніше захворювання, якщо ви відчуваєте ці однобічні зміни зору, вам слід якомога швидше відвідати офтальмолога.

Безперервна гемікранія

Безперервна гемікранія завжди включає біль лише з одного боку голови, хоча (дуже рідко) може змінювати сторони. Цей тип головного болю супроводжується різними симптомами, включаючи сльозотечу, почервоніння очей, опущення повік, пітливість, нежить або закладеність носа.

Хронічна мігрень

Значна кількість людей живе з хронічною мігренню, тобто відчуває 15 або більше днів головного болю на місяць протягом більше трьох місяців. Щонайменше вісім із цих днів головного болю є типовим нападом мігрені. Хронічна мігрень часто з'являється у людей, у яких менш часта епізодична мігрень загострилася, тому раннє усунення факторів ризику може допомогти запобігти перетворенню мігрені пацієнта в хронічну.

Геміплегічна мігрень

Геміплегічна мігрень є надзвичайно рідкісною формою мігрені, яка зазвичай, але не завжди, є сімейною. Пацієнти відчувають слабкість з одного боку тіла та, на додаток до мігрені, такі симптоми як аура та відчуття «поколювання». Геміплегічна мігрень не завжди включає сильний головний біль.

Цервікогенний головний біль

Цервікогенний головний біль - це референтний біль (біль, який відчувається так, ніби він виникає в іншій частині тіла, ніж його справжнє джерело). Наприклад, біль походить із джерела шиї та зазвичай відчувається з одного боку голови. Люди з цервікогенним головним болем часто мають обмежені рухи в шиї та посилення головного болю при певних рухах шиї або тиску. Незважаючи на розповсюджену думку, що частою причиною головного болю є саме проблеми з шиєю, цервікогенний головний біль не є широко поширеним. При цьому, такий варіант головного болю, як мігрень, може проявлятись болем в м'язах шиї.

Визначити тип головного болю, який ви відчуваєте, може бути складно. Щоб переконатися в точному діагнозі, найкраще поговорити зі спеціалістом - вашим лікарем первинної ланки, неврологом або фахівцем з головного болю.

Кластерний головний біль

Кластерний головний біль є найважчим з усіх розладів головного болю. Він спричиняє нестерпно сильні напади однобічного головного болю, як правило, в одному оці, навколо нього або за ним. Іноді біль може поширюватися на шию або верхні зуби. Під час цих болісних епізодів, які тривають від 15 хвилин до трьох годин кожен, повіка на стороні болю може опускатися, око може почервоніти або сльозитися, а ніс може бути закладений.

Пацієнти, які переживають кластерний напад головного болю, зазвичай відчувають неспокій або збудження і часто відчувають потребу похитуватися або крокувати під час нападу.

Цей розлад називають кластером, тому що головний біль виникає у групі або кластері нападів, які повторюються до восьми разів на день протягом кількох місяців.

Як «друзі наші менші» допомагають впоратися з мігренню

Колись собаки та коти, живучи поряд з людьми, виконували суто прагматичну функцію: перші в основному охороняли житло і майно, а також допомагали впоратися з отарами овець, а «Мурчики» знищували гризунів. Але поступово людство помітило, що домашні улюбленці можуть стати повноцінними членами родини, завдяки здатності викликати у своїх власників позитивні емоції, зменшуючи стрес і тривожність.

Наразі значна кількість жителів планети утримують у себе вдома велетенську кількість живих істот, серед яких зустрічаються і зовсім екзотичні на кшталт хамелеонів, змій і навіть слимаків. Однак першість продовжують утримувати собаки та коти (до речі, третє місце за чисельністю серед домашніх вихованців у багатьох країнах утримують акваріумні рибки).

Наразі вчені стверджують те, що люди знають емпірично завдяки тисячоліттям сумісного життя поряд з тими, кого ми тепер звемо «домашніми улюбленцями»: ці тварини мають благотворний вплив на здоров'я людини. Такий вплив здійснюється в основному завдяки здатності домашніх тварин викликати позитивні емоції, хоча не можна забувати й про користь регулярного фізичного навантаження на власника, який повинен забезпечити своєму улюбленцю догляд - а у випадку, наприклад, із собаками ще й прогулянки на свіжому повітрі декілька разів на день.

Чотирилапий друг - чудовий «знеболюючий засіб» при мігрені

У наукових виданнях періодично з'являються статті, автори яких наводять факти позитивного впливу домашніх улюбленців на здоров'я своїх власників. Факти ці були визначені у процесі наукових досліджень - тож їх можна вважати цілком достовірними.

Публікуються і практичні поради щодо користі для здоров'я перебування у родині собаки, кота чи улюбленця іншого виду. Є твердження про те, що тварина у домі може полегшувати біль різного ґенезу, зокрема мігренозний головний біль.

Так, наприклад, тепер відомо, що погладжування собаки зменшує інтенсивність головного болю. У цікавому експерименті, опублікованому в журналі Complementary Therapies in Clinical Practice , дослідники виявили, що рівень болю у пацієнтів лікарні знизився на одну третину після того, як вони 15 хвилин гладили одну з спеціально підготовлених собак (відомих як «собаки-терапевти»), яким дозволили відвідувати пацієнтів стаціонару. Інше дослідження показало, що пацієнти майже наполовину зменшили вживання знеболюючих засобів, коли вони регулярно контактували з собаками.

Піклування про домашніх тварин може допомогти збалансувати хімічні речовини мозку, які причетні до розладів настрою та мігрені.

Депресія і тривога є типовими для людей з мігренню. У всіх трьох порушеннях можуть грати роль одні й ті самі хімічні речовини мозку. Дослідження показали, що домашні тварини можуть зменшити депресію, тривожність і стрес. Догляд за домашніми тваринами, прогулянки з ними знижують в організмі рівень кортизолу, так званого гормону стресу.

Фізична активність підвищує рівень ендорфінів і хімічних речовин, і це покращує самопочуття, що може допомогти у зменшення мігренозного болю.

Також вважається, що регулярні фізичні вправи підвищують рівень у мозку хімічних речовин, які називаються ендорфінами та бетаканабіноїдами, що може означати зменшення числа нападів мігрені. Собаки спонукають людину певною мірою займатися спортом, оскільки їм потрібні часті прогулянки. Коли людина рухається під час прогулянки зі своїм псом, вона також можете запобігти мігрені.

Варто знати, що наявність мігрені пов'язана з підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань та інсульту.

Ризик інсульту зростає ще більше, якщо у пацієнта мігрень з аурою. Один із способів зменшити такий ризик - це завести кота. Погладжування кота зменшує стрес, і власники котів мають менший ризик інсульту та серцевих захворювань. (Це, звичайно, стосується і власників собак).

Інші дослідження показали, що самотність може ускладнити самоконтроль хронічної мігрені. Тому має сенс твердження про те, що зменшення відчуття самотності може допомогти людині краще впоратися з мігренню.

Домашні тварини - вірні компаньйони.

Чотирилапий вихованець завжди залюбки посидить з хазяїном на дивані або уважно «послухає» його, коли у того виникне потреба поспілкуватись з кимось.

Аеробні вправи допомагають зменшити біль при мігрені, а собаки є чудовими мотиваторами до таких вправ. Учені довели, що люди, які постійно тримають собак, виконують корисні аеробні вправи більш регулярно, ніж люди, що собаки не мають. За допомогою виправдань, таких як погана погода, завантаженість домашньою роботою, поганий стан зачіски можна переконати у тому, що не варто виходити на вулицю людину - але не собаку. Чотирилапого друга треба обов'язково вигулювати - і ніякі, навіть самі щирі виправдання у цьому разі не допоможуть.

Спровокувати мігрень у людини можуть і пропуски прийому їжі, а також зневоднення організму. Собака або кіт ніколи не забувають поїсти, а також втамувати спрагу, у чому власникам таких тварин треба наслідувати їхній приклад.

Крім того, більшість людей не сплять необхідних 7-8 годин щоночі, а брак сну пов'язаний із підвищенням ризику виникнення нападу мігрені. Собаки і коти є чудовим прикладом для наслідування щодо сну повноцінної тривалості, і, ймовірно, вигляд улюбленого песика або котика, що солодко спить, щодня буде нагадувати хазяїнові тварини, що страждає на мігрень, про важливу роль повноцінного сну для профілактики головного болю.

І наостанок ще один факт… У процесі дуже цікавого дослідження професор Серпелл з факультету ветеринарної медицини в Кембриджському університеті оцінював нових власників домашніх улюбленців і людей, що таких тварин не мали, на предмет появи так званих «незначних» проблем зі здоров'ям, до яких він відніс і головний біль. Учений повідомляє, що протягом шести місяців серед учасників, що не мали домашніх тварин, частота таких проблем не змінилася; водночас серед тих, хто завів собаку, незначні проблеми зі здоров'ям зменшилися на 50 відсотків лише через місяць після того, як у домі з'явилася тварина. До того ж у власників собак незначні проблеми зі здоров'ям продовжували зменшуватися протягом усіх шести місяців дослідження.

Електронні джерела : https://migraine.com/