ПРИХОВАНІ ПРИЧИНИ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ

Середньостатистичний чоловік отримує 70% необхідних йому в день калорій з борошняних виробів, цукру, промислових рослинних масел, молочних продуктів і алкоголю. Більш того, третина населення нашої планети спить менше 6 годин на добу, хоча для повноцінного відпочинку потрібно 7-8. Не варто забувати про стрес, який також може бути причиною скарги на втому.

І все ж, неякісне харчування і недосипання безперечно лідирують у списку причин хронічної втоми. Але як бути тим людям, у яких все добре і з їжею і сном, а вони все одно постійно відчувають себе втомленими?

Таким людям при зверненні до лікаря часто ставлять діагноз «депресія» і виписують антидепресанти. Зазвичай, це означає, що доктор знаходиться в замішанні з приводу справжньої причини стану пацієнта і робить ставку на симптоматичну терапію. Таке лікування ніяк не сприяє одужанню, а лише призводить до необхідності постійного прийому препаратів.

Чи є у вас синдром хронічної втоми?

Все більше американських лікарів наполягають на визначенні істинної причини хронічної втоми для її ефективного лікування. Тому ми хочемо представити вашій увазі 5 маловідомих причин хронічної втоми. Можливо, вони є джерелом скарг саме у вашому випадку.

Хронічні інфекції

Деякі дослідження відзначали певну закономірність між скаргами пацієнтів на втому і наявністю у них прихованих хронічних інфекцій. Запідозрити приховану інфекцію можна за результатами аналізів крові (підвищена активність лімфоцитів) і при пальпації лімфатичних вузлів (можуть бути збільшеними).

Наприклад:

У 80% пацієнтів зі скаргами на хронічну втому був виявлений вірус Епштейна-Барра, і більш ніж у 50% в аналізах було виявлено значне збільшення кількості антитіл до вірусу простого герпесу.
Вірус папіломи людини є причиною різних хвороб, включаючи такі, які прийнято асоціювати з підвищеною втомою: синдром Шегрена, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит.
Багато досліджень показують взаємозв'язок хронічної втоми і м'язового болю з інфікуванням організму внутрішньоклітинними бактеріями - мікоплазмами.
Виражена втома властива пацієнтам з діагнозом «хвороба Лайма» або «Бореліоз». Її причиною є бактерія роду Borrelia, що передається через укус кліщів. Примітно, що скарги на втому виходять і від тих пацієнтів, які успішно пройшли лікування.

При цьому лікарі звертають увагу на те, що поодинці дані інфекції не можуть викликати хворобу. Передбачається, що комбінація генетичних факторів, особливостей імунної системи і способу життя людини відіграє головну роль в його сприйнятливості до прихованих інфекцій.

Синдром хронічного запального відповіді (хвороба Біотоксинів)

Біотоксини - це отруйні продукти життєдіяльності всіх живих організмів. Їх поділяють на мікотоксини (грибкові біотоксини), мікробні, рослинні, тваринні і т.д. Вони були виявлені в морській і прісній воді, будинках, які були пошкоджені водою. Знайшли їх і в мікроорганізмах, що мешкають в тілі людини.

Для більшості з нас біотоксини нешкідливі, так як наша імунна система своєчасно їх виявляє і знешкоджує, після чого вони виводяться з організму клітинами печінки. Але кілька років тому, лікарем Річі Шумейкером з американського штату Меріленд було виявлено, що деякі люди не здатні виводити біотоксини. Причиною тому - вроджені дефекти генів, що відповідають за визначення антигенів в організмі.

Накопичуючись в тілі, біотоксини викликають цілий ряд порушень, починаючи від запальних реакцій, порушень в імунній та гормональній системі, закінчуючи збоями у роботі кишечника і неврологічної дисфункцією. Даний комплекс симптомів був названий синдромом хронічної запальної відповіді.

На сьогоднішній день дослідження ролі біотоксинів тільки починаються. А робота над самим синдромом хронічної запальної відповіді ведеться в Каліфорнійському центрі функціональної медицини.

Порушення процесу метилування в організмі

Метилювання - це складний біохімічний процес, суть якого - приєднання метильної групи до молекули. Роль цього процесу у нашому організмі важко переоцінити, не дивно, що його порушення тягне за собою ряд важких наслідків.

Причини, за якими порушення метилювання може викликати хронічну втому:

без метилування не відбувається утворення коензиму Q10 і карнітину, які необхідні для вироблення клітинної енергії;
метилювання регулює синтез важливих білкових структур: гормонів, імунних факторів, ферментів і т.д., без яких порушується нормальне функціонування організму;
процес метилювання відповідає за синтез фолатів, які необхідні для синтезу ДНК і РНК;
метилювання забезпечує нормальну роботу імунної системи. При слабкій імунній системі або аутоімунних розладах завжди спостерігається хронічна втома.

У сукупності абсолютно ясно, що порушення процесу метилування внаслідок генетичних мутацій або інших процесів тягне за собою хронічну втому. Так, при порушенні механізмів метилування виникає дефіцит фолієвої кислоти і вітаміну В12. Саме тому застосування добавок з вітаміном В12 у пацієнтів з хронічною втомою дає позитивні результати.

Мітохондріальна дисфункція

Мітохондрії - це вид клітинних органел, що відповідають за вироблення енергії АТФ. Крім цього, мітохондрії беруть участь в утворенні активних форм кисню (АФК) і регуляції синтезу амінокислот, ферментів, інсуліну, ліпідів і т.д.

У зв'язку з цим будь-яке порушення в роботі мітохондрій призводить не тільки до хронічної втоми, але і до таких серйозних захворювань, як діабет, фіброміалгія, шизофренія, біполярні розлади.

При цьому, раніше вважалося, що випадки мітохондріальної дисфункції досить рідкісні і до того ж смертельно небезпечні, так як викликають порушення несумісні з життям. Зараз доведено, що дана патологія може проявлятися і в слабкій формі.

Причин, за якими може виникнути мітохондріальна дисфункція кілька. По-перше, це успадкована від матері мутація в мітохондріальної ДНК. У такому випадку хвороба є первинною. По-друге, причиною можуть бути зовнішні чинники (наприклад, токсини). Тоді хворобу прийнято вважати вторинною.

Дисфункція кишечника

Як не дивно, але дуже часто патології тонкого кишечника асоціюють з хронічною втомою. Не виключенням є і синдром надлишкового бактеріального зростання, хронічні кишкові інфекції, дисбактеріоз, кандидоз кишечника, порушення проникності кишкової стінки, харчова нестерпність і ін.

Доказом тому служить ряд досліджень. Наприклад, у пацієнтів з лямбліозом була виявлена схильність до хронічної втоми, яка зберігалася протягом 5 років після лікування. В іншому дослідженні було виявлено взаємозв'язок між втомою у пацієнтів з кількістю скаргами на хронічну втому.

Сподіваємося, що дослідження у цій галузі триватимуть, і незабаром хронічну втому можна буде лікувати так само просто, як звичайне ГРВІ.

Якщо вас турбує хронічна втома, зверніться за допомогою до сімейного лікаря.

автор: Валентина Зварич

Джерело : https://doc.ua